Science Corporation імплантувала свій чип для відновлення зору першому пацієнту з хворобою Штаргардта

Генеральний директор Science Corporation Макс Ходак повідомив, що компанія імплантувала свій чип для відновлення зору PRIMA першому пацієнту з хворобою Штаргардта — спадковим захворюванням очей, яке поступово руйнує центральний зір. Ходак, колишній президент і співзасновник компанії Neuralink, що розробляє мозкові імпланти, пояснив зі сцени на TechCrunch Disrupt, як робота компанії над PRIMA вписується в її ширші плани зі створення нового інтерфейсу «мозок — комп’ютер» (BCI).

«Сітківка є частиною центральної нервової системи, — сказав Ходак зі сцени. — Кохлеарні імпланти, протези сітківки, рухові протези — ми вважаємо, що все це різні типи BCI».

Ходак окреслив бачення, у якому BCI поширюються на широкий спектр застосувань у медичних технологіях, а не просто слугують способом керування комп’ютерами.

Хоча PRIMA доступний у Європі для пацієнтів, які втратили зір через географічну атрофію — запущену форму вікової дегенерації жовтої плями, — компанія вважає, що її підхід можна застосувати для лікування багатьох захворювань, зокрема хвороби Штаргардта, яка наразі вважається невиліковною.

Хвороба Штаргардта уражає зовнішню частину сітківки, спричиняючи поступову загибель світлочутливих клітин ока, водночас внутрішня частина сітківки — та, що передає зорові сигнали до мозку, — може залишатися неушкодженою. Захворювання спричиняє центральну пляму сліпоти, яка з часом поступово збільшується. Приблизно 150 000 людей у всьому світі втратили зір через це захворювання.

«Одна з переваг такого підходу з використанням пристрою полягає в тому, що, як я вже казав, мозок — це комп’ютер, а зір — це електричний потенціал, подібний до електричної активності, яка проходить зоровим нервом, — сказав Ходак. — Для мозку зір — це саме це. Тож якщо ви можете змусити зоровий нерв правильно передавати сигнали решті мозку, ви можете забезпечити йому зір».

У компанії повідомляють, що перший пацієнт із хворобою Штаргардта отримав імплант PRIMA у травні в межах поточного дослідження в лікарні Sydney Eye Hospital в Австралії. Під час першого сеансу реабілітації пацієнт побачив літеру, а під час другого зміг прочитати слово.

Для використання пристрою пацієнти проходять годинну процедуру, під час якої невеликий чип встановлюють у задній частині ока, де фоторецептори дегенерували. Потім вони надягають окуляри з камерою, які передають зображення навколишнього світу на чип. Імплант фактично працює як штучні фоторецептори.

«Пристрій, який отримав цей пацієнт, — це імплант розміром два на два міліметри, розміщений під задньою частиною ока, тож це схоже на погляд крізь соломинку, — сказав Ходак. — Це не широке поле зору і не кольорове бачення. Це ділянка в центральному полі зору, де ... зображення чорно-біле, але чітке. Воно має високу контрастність і є чітким, тож пацієнти можуть бачити кілька літер одночасно. Наступний крок — збільшити поле зору. Щоб зробити більший імплант, потрібно врахувати кривизну ока, а також зменшити розмір електродів, щоб наблизитися до природного рівня деталізації».

Він продовжив: «Думаю, у нас є чіткий шлях. Є наступне “наступне покоління”, над яким зараз працюють, і воно буде випробовуватися на людях наступного року. А протягом наступних п’яти років, думаю, ми зможемо досить близько наблизитися до природної гостроти зору».

Коли Ходак заснував Science Corporation у 2021 році після свого звільнення з Neuralink, компанія окреслила плани з розробки передових технологій нейроінженерії та інтерфейсу «мозок — комп’ютер». Але спочатку компанія хоче довести ефективність своїх методів і створити сталий бізнес, тому працює над відновленням зору людей із порушеннями зору.

Щодо технології інтерфейсу «мозок — комп’ютер» Science Corporation, компанія раніше повідомляла, що її сенсор імплантуватимуть усередину черепа й розміщуватимуть на поверхні мозку, на відміну від пристрою Neuralink, який вводять безпосередньо в тканину мозку.

У компанії заявляли, що вважають: пристрій може допомогти в лікуванні неврологічних захворювань, наприклад, потенційно відстежувати неврологічну активність у пацієнтів із пухлинами мозку.

«У найближчій перспективі ми застосуємо наше перше клінічне показання, яке публічно ще не оголошували, — це нейродегенеративне захворювання, про яке чули всі, — сказав Ходак. — Ми також розглядаємо інсульт. Наприклад, якщо ви втратили частину мозку, оскільки вона відмерла внаслідок інсульту, і можете встановити з’єднання з глибокими ділянками мозку у двох різних місцях, можна уявити додавання нових ділянок кори — фактично створення цілком нових зон мозку, що просто неможливо зі звичайними електродами. Але, думаю, у довгостроковій перспективі головна місія компанії полягає в тому, щоб зрозуміти, як мозок створює свідомість, і навчитися створювати інженерні мозки».

Ходак також зазначив, що Science Corporation вважає: зрештою багато людей користуватимуться певним різновидом BCI. За його словами, компанія не розробляє технологію для «здорових 40-річних», але вважає, що до 60–70 років людям зрештою знадобиться певний тип BCI.

«Ми хочемо зрозуміти, як продовжити не лише тривалість життя, а й період здорового життя», — сказав Ходак.